 Офіційний сайт "червоних" взяв інтерв'ю у легендарного форварда Роббі Фаулера, який заробив на "Енфілді" прізвисько "Бог", який вже майже рік живе і грає на іншому кінці світу.
Минулої весни 34-річний нападаючий, який за свою кар'єру в Ліверпулі відзначився 183 голами в 369 матчах, прийняв рішення залишити Англію і підписав контракт з клубом австралійської А-Ліги Нью Квінсленд Ф'юрі.
З того часу Фаулер отримав капітанську пов'язку свого нового клубу і поступово пристосувався до життя. Про свої враження він розповідає Джеймсу Керроллу.
Про те, чому він приєднався до Нью Квінсленд Ф'юрі ...
Мене привабила ідея опинитися в абсолютно новій команді, яка проводить перший сезон у вищому дивізіоні. Це незвичайна ситуація, яка дає шанс створити історію і самому багато чому навчитися. Є й інші чинники, але все можна звести до одного: я як і раніше люблю грати у футбол і, як мені здається, ще добре справляюсь із цією роботою.
Про рівень А-Ліги ...
Мене часто просять порівняти рівень тутешнього футболу з англійським, і це не дуже просте питання.
Тут є хороші гравці, і є не дуже хороші. Ті, хто вище рівнем, думаю, нормально виглядали б у наших дивізіонах, які нижче Прем'єр Ліги. Наша ж мета на сезон була показати гідні результати і просто взяти участь у чемпіонаті, з чим ми і впоралися.
Я дуже вражений рівнем організації турніру, але слід, звичайно, визнати, що це не АПЛ. Мене дивує, як часто люди впізнають мене на вулицях.
Про адаптацію до життя в Австралії ...
Спочатку я приїхав сюди на тиждень, і - не буду брехати - мені не дуже сподобалося. Мені здалося, що тут дуже тихо, дуже далеко від іншого світу. Зовсім мертво. Але чим більше я тут живи, тим більше отримую задоволення. Діти завжди швидко звикають до нового, хоча моя дружина ще не зовсім задоволена. Тут, на відміну від Ліверпуля, не так багато місць, куди можна піти, тут немає наших друзів, так що у неї період адаптації ще не закінчений.
Про погоду ...
Я часто розмовляю з тими, хто зараз в Англії. Чую, як вони по телефону стукають зубами від холоду. Я ходжу в шортах і в майці, і головна проблема - налаштувати кондиціонер.
Це повертає мене в дитинство. Ми часто тренуємося вечорами, щоб спека і вологість не так заважали - прямо як раніше після школи. Я цілком задоволений власною фізичною формою, і в моєму віці добре те, що грати доводиться тільки раз на тиждень.
Про спілкування з близькими ...
Ну, в наш час немає ніяких проблем з тим, щоб бути на зв'язку. Є телефон, ще я підсів на Скайп - на Різдво йому довелося неабияк попрацювати.
Про придбання досвіду ...
Коли я оглядаюся назад, то бачу моменти, в яких я поводив себе нерозумно. Але я просто був ще зовсім пацаном. Я б майже нічого не став змінювати в своїй кар'єрі. Ніхто спеціально не бере на себе функції зразка для наслідування, але тепер я розумію і як це працює. Я тепер набагато більш спокійна людина і намагаюся допомагати гравцям, які молодші за мене.
Про Ліверпуль ...
 Перед початком сезону я, як і багато хто, пророкував Ліверпулю перемогу в чемпіонаті, судячи з того, яку гру вони показали минулого року. Я був щиро упевнений, що у них вийде, але цього не сталося.
Я як і раніше стежу і за результатами Манчестер Сіті, де я провів два роки. Це були не кращі сезони в моїй кар'єрі, коли я перестав отримувати задоволення від гри. Поступово у мене стало виходити, я знову почав забивати, а потім і Ліверпуль покликав мене назад.
Ліверпуль завжди буде моїм клубом. Грати за "червоних" - це найкраще відчуття у житті. Рости там, а потім забивати голи... Я завжди кажу тим, хто грає за клуби, які вони щиро люблять, щоб вони намагалися отримувати задоволення від кожної миті. Тому що вічно це не триватиме. Приходить час, коли все закінчується і треба йти далі. Коли це сталося зі мною, то я виявився до цього не готовий.
Джерело - www.liverpoolfc.ru
|
