Кольори й емблема

Традиційні кольори Ліверпуля - червоний і білий, а починаючи з середини 60-х домашня форма команди повністю червона. Але так було не завжди. В перші роки свого існування, щойно осівши на Енфілді, який раніше належав Евертону, команда грала в біло-синій формі майже ідентичній тогочасній формі Евертона. В 1984 р. Ліверпуль взяв собі червону форму, а в 1901 р. емблемою клубу став Птах Лайвер. Протягом наступних 60-ти років команда виходила на поле в червоних футболках, білих трусах, а колір гетрів мінявся від червоного до чорного, потім білого, потім знову чорного й знову червоного. В 1964 р. тодішній менеджер Ліверпуля Біл Шенклі вирівшив виставити команду на гру з Андерлехтом у повністю червоній формі. Як пригадує у своїй аввтобіографії Іян Сент-Джон: "Йому здавалося, що колір форми має психологічний ефект - червоне мало символізувати небезпеку, силу. Якось він увійшов до роздягальні й жбурнув червоні труси Ронні Їтсу. "Одягни, подивимось, як ти в них виглядатимеш. Боже, Ронні, ти виглядаєш фантастично, грізно, 7 футів зросту." - "А чому б не піти до кінця, босе?" - поцікавився я. - "Чому б не одягнути червоні гетри? Вийдемо червоними з голови до ніг." Шенклі погодився й так народилася знаменна форма." Виїзна форма Ліверпуля за традицією або білі футболки з чорними трусами або повністю жовта. Проте в 1987 році запровадили сіру форму. Такою вона залишалася до століття англійського футболу (сезону 1991/1992). Потім її замінила комбінація зелених футболок із білими трусами. Перепробувавши різні варіанти в 90-х, включно із золотистою й лазутрою, яскраво-жовтою, чорно-сірою, клуб, починаючи з 2000 року зупинився щорічній зміні білої й жовтої форми (торішня форма служить запасною). Наразі команда виходить в жовтій формі з червоною окантовкою, а третій варіант (біло-зелений) використовує здебільшого у Лізі Чемпіонів, вдаючись до неї дома в тих випадках, коли червоні чи жовті кольори співпадатимуть із формою супротивника. У центрі теперішньї емблеми Ліверпуля, посеред щита, традиційний символ міста - Птах Лайвер. Над щитом - символ воріт Шенклі стадіону Енфілд із словами знаменитого клубного гімну "You'll never walk alone". Язики полум'я обабіч щита символізують меморіал Хілзборо - вічний вогонь на Енфілді на згадку про тих, хто загинув підчас трагедії. народився у Вістоні — передмісті Ліверпуля (Мерсисайд, Англія). З самого дитинства він вболівав за «Ліверпуль». У той час хлопчик вчився в середній школі Кардинала Хинана і виступав за неї в різних любительських змаганнях по футболу. У вісім років Стівен перейшов в юнацьку академію «Ліверпуля». 10 років парубок осягав ази футбольного мистецтва, і одного дня прийшов його час.

Гімн

Гімн вболівальників Ліверпуля - пісня "You'll never walk alone" із мюзикла "Карусель". Співається з початку 1960-х. Перші слова пісні прикрашають емблему клубу й ворота Шенклі на вході до Енфілду.

You'll never walk alone

When you walk through a storm,hold your head up high

And don't be afraid of the dark.

At the end of the Storm there's a golden sky

And the sweet, silver song of a lark.

Walk on through the wind, walk on through the rain,

Though your dreams be tossed and blown.

Walk on, walk on with hope in your heart,

And you'll never walk alone.

You'll never walk alone.

Ніколи не йтимеш сам

Йдучи крізь бурю, голову високо тримай

Темряви не треба боятися.

За бурею небо золотом сяє

Й жайворон пісню солодку співає.

Йди крізь вітер, йди крізь дощ,

Хай шмагають вони твої мрії.

Йди, йди з надією в серці,

І ніколи не йтимеш сам.

Ніколи не йтимеш сам.